Чарівник української байки

До 190-ти річчя від дня народження Леоніда Івановича Глібова (5 березня - 1827), байкаря, поета, культурно-освітнього діяча у приміщенні Володимир – Волинської міської бібліотеки  для дітей представлено тематичну поличку «Чарівник української байки» 

Ще за життя Леоніда Глібова (05.03.1827 - 10.11.1893) стали називати патріархом української літератури. Писати він почав з чотирнадцяти років. Будучи учнем у Полтавській гімназії, він написав понад ста поетичних творів і таємно від вчителів видав їх окремою книжкою під назвою «Вірші». Надалі Л. Глібов вже не уявляв своє життя без творчості. Поряд з роботою на посаді викладача Чернігівської гімназії, він з 1861 року видавав тижневик «Черниговский листок», в якому висвітлювалися питання історії України, друкувалися статті з самим наболілим проблемам суспільного життя. За «антиурядову пропаганду» газету закрили, а видавець-редактор Глібов придбав ярлик «неблагонадійного», втративши роботу в гімназії. З цього моменту він повністю присвятив себе творчості. Його байки - самобутні, оригінальні, написані справжнім народною мовою - стали найціннішою частиною його літературної спадщини.

Протягом 1890-1893 років байкар написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей. Ці дотепні, щирі, досконалі за формою твори друкувалися під псевдонімом «дідусь Кенир». В пошані й славі, але майже зовсім сліпим доживав Л. Глібов останні свої дні.