Український письменник Петро Мах– автор особливої форми творів, книг-пастелей. Письменнику були підвладні різні жанри. Про це добре знають найперш волиняни, адже все життя і творчість Петра Маха пов’язані з Волинню, її людьми, чарівною природою, що надихали письменника. Він є автором понад трьох десятків поетичних збірок, прозових, публіцистичних творів, сценаріїв телефільмів, багатьох поезій, що стали популярними піснями в Україні. Маленька річечка Тенва, біля якої тулиться село поетового дитинства Корхів. Спогади-ластівки несуть на своїх крилах журбу, гіркий біль про обпалене війною дитинство на Білгорайщині, що по той бік Бугу. В його рідному селі було лише три польські сім’ї, авторитетами вважалися український священник, директор школи і батько майбутнього поета Петро Мах, син Олексіїв, який мав диплом правника. У розпал українсько-польського конфлікту 1941 року не оминула трагедія й родину Махів. Вбивають батька і мати з чотирма дітьми залишається в глибокій скорботі й переживанні.
Восьмирічним хлопчиком потрапив у холодну воду і сильно застудився. Тіло захопила страшна хвороба – поліомієліт. Десять днів у госпіталі і майже без пам’яті. Ніхто не знав, як його лікувати. Коли налетіли німці, почали викидати хворих геть – звільняли приміщення для своїх поранених. Залишився живим Петро чудом – завдяки медичній сестрі-українці, яка заховала малого серед лікарняної білизни в темній комірчині.
Потім були депортація українців із Польщі під кодовою назвою «Сян», голодний Мелітополь, повернення товарняком на Волинь, туди, де з глибоких літ неподалік Володимира-Волинського кущувався їхній рід, повоєнне голодне бідування і повсякчасна тривога за майбутнє.
Учився Петро Мах старанно. Закінчив Підгаєцьку семирічку, Луцьку середню школу № 1 з медаллю, вступив до Львівського університету ім. Івана Франка. Його одразу ж, після появи збірки «Перші промені», що вийшла друком у 1958 році, помітили і відзначили. Ще навчаючись у Львові, Петро Мах – майбутній український філолог, керував після Дмитра Павличка літературною студією «Франкова кузня», там, у Львові опублікував свої перші вірші.
Талант його оригінального образного мислення розкривався з кожною збіркою і швидко утвердилося переконання: Петро Мах – чільний волинський поет, який виростає до загальноукраїнського визнання. Про нову збірку “Поезії”, що вийшла друком у 1960 році широко заговорили. Критики відзначали оригінальну форму його віршів, сміливість думки, аналітичність роздумів про нашу сучасність та її невідкладні проблеми, про те, що він, не зрадивши себе, зумів стати дещо іншим, не повторився, а пішов далі. Погляд поета на світ і на людей став мудрішим, вірші логічно глибшими й проникливішими. Тут віршем «Лесин кадуб» Петро Мах розпочав свою сповідальну стежину до слова й образу Лесі Українки.
«Бувало, в літню пору вечорову
Маленька Леся з дому поспішала
У гай шукати мавок чорнобрових
Чи сміх почуть русалки в комишах…»
Петро Мах, зачарований, захоплений творчою долею Лесі Українки і її матері Олени Пчілки, пише книгу «Гостини в матері», яка була опублікована видавництвом «Веселка» в 1971 році. Не сподівався її автор, що замість добрих слів за відкриття маловідомих або зовсім ще тоді не знаних фактів родинного і творчого життя Косачів йому інкримінують «сліпе захоплення постаттю «буржуазної націоналістки» Олени Пчілки. Були і численні редакційні колегії ще до виходу книги, і розгромні закриті рецензії, але авторитетне плече Олеся Гончара, добра і ще пам’ятна опіка Максима Рильського оберегли Петра Маха. Пізніше Олесь Гончар напише: «Дорогий Петре! Пишіть про Лесю. … Не спішіть, але й не баріться. Хай вам щастить!»
1971 рік пам’ятний ще й тим, що у видавництві «Молодь» готувалася його книжка поезій «Вікна», яку також замірялися «зарубати». Увагу рецензентів привертала вже заглавна пастель під назвою «Вікна».
Довелося просити в Миколи Вінграновського – незаперечного новатора поетичних форм допомоги. «Вікна» таки відкрилися читачеві. Петро Мах не полишає своїх громадських обов’язків – із 1995 року очолює Конгрес інтелігенції Волині, редагує інформаційно-мистецьке видання «Краєвид», відвідує студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки, почесним професором якого було його обрано, керує із 1980 по 1989 роки Волинсько-Рівненською Спілкою письменників України. Було що згадати, було чим гордитися. У доробку письменника більше 30 книг поезій, прози, історичних ессе, сценаріїв телефільмів, публіцистика.
За багаторічну працю на ниві рідного слова, поет був відзначений премією імені Агатангела Кримського, імені Олександра Гаврилюка, Почесною Грамотою Верховної Ради України, відзнакою Президента України.
Знаний Петро Мах і як поет-пісняр. На тексти його віршів створювали пісні.Чиста, ніжна, світла й дуже прозора лірика його «Ожин» не залишає байдужою нікого, як не залишає байдужим світ, який Петро Мах відтворював з променистою «росинкою у слові».
Збірку пастелей Петра Маха «Гордоплесо» було підписано до друку 14 березня 2011 року. Петро Петрович встиг її вичитати, внести поправки, помилуватися ошатною обкладинкою і немовби щось відчував, «підганяючи» видавців своєї нової книги. Дуже хотів потішитися нею. Та, на жаль, не встиг…
17 березня раптово, несподівано перо випало з його руки – Петра Петровича Маха не стало. До останнього подиху він працював, мав чимало задумів щодо нових своїх поетичних книг. На жаль, не судилося…
(Матеріал взято з методико-бібліографічного матеріалу «З любові люди виростають» Волинської обласної бібліотека для дітей , укладач О. Романюк.)
