34 роки минуло з моменту найбільшої ядерної аварії – вибуху на
Чорнобильській АЕС. Історія катастрофи, спогади ліквідаторів, розповіді
мешканців міста Прип’ять та сучасний стан Зони – про все це в книгах, огляд
яких ми пропонуємо вашій увазі.
Гуцало ,Є. Діти Чорнобиля [Текст ]: оповідання / Євген Гуцало.– К.: Соняшник, 1995.– 104 с
Трагедія
Чорнобиля – основний зміст цієї книги. „Україна після атомної катастрофи 1986
р. стала скорботною чорнобильською матір’ю для українського народу, і весь світ
живої природи став її невинною жертвою”. Книга „Діти Чорнобиля” – це правдиві
розповіді про трагічне буття юних героїв – уже після Чорнобиля.
Гуцало, Є.П. Скажений чорнобильський собака [Текст ]: вибрані твори /
Євген Гуцало. — К. : Знання, 2014. — 221 с. — (Скарби).
У
наведених творах Євгена Гуцала (1937—1995) перед нами постає життя хлопчиків і
дівчаток, сповнене захоплюючих пригод, мандрівок, несподіваних зустрічей та
вчинків, складних, нерідко драматичних, а часом і кумедних ситуацій, зухвалих
витівок — усього того, що й творить неповторний світ дитинства. Читача захоплює
цікавий сюжет, який стрімко розвивається і тримає в напрузі, а головне — дух
благородства, здатність юних щиро співчувати, проявити наполегливість, волю і
попри всілякі перешкоди прийти на допомогу слабшому. Приваблює також сповнена
гармонії та поезії мова письменника.
Даєн, Л.А.
Чорнобиль – трава гірка [Текст ] : док.
повість / Леонід Даєн. – К. : Веселка, 1988. – 176 с. : іл.
Документальна
повість проДокументальна повість про героя Радянського Союзу,героя Радянського
Союзу, начальниканачальника Воєнізованої пожежноїВоєнізованої пожежної частини
Чорнобильської АЕСчастини Чорнобильської АЕС Леоніда Петровича Телятникова
іЛеоніда Петровича Телятникова і його товаришів – пожежників, якійого товаришів
– пожежників, які вночі 26 квітня 1986 р. першимивночі 26 квітня 1986 р.
першими вийшли на поєдинок з вогняноювийшли на поєдинок з вогняною стихією і
погасили пожежу настихією і погасили пожежу на станції.станції.
Демський, А. Чад [Текст]
: [нариси] / А. С. Демський. - К. : Автограф, 2011. - 226 с.
Анатолій
Демський, 1946 року народження, у 1977 році закінчив механіко-енергетичний
факультет Київського політехнічного інституту. Із 1986 по 1993 рік брав
безпосередню участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС у складі
оперативної групи Інституту ядерних досліджень АН України. Робота стосувалася
впровадження нової состеми контролю за станом зруйнованого 4 блока, тож нариси
про ті драматичні події (і не лише про них) відтворені автором з натури і
додають, а у багатьох випадках і спростовують багато з того, що досьогодні
відомо широкому колу читачів.
Драч, І.Ф. Чорнобильська Мадонна [Текст ]: поема. / І.Ф. Драч
//Лист до калини: поезії, поеми. – К.: Веселка, 1990. – 286 с.
Піснею
скорботи стала поема В. Драча «Чорнобильська мадонна». Ця поема - крик душі
поета, його пекучий біль. Воістину Шевченківська біль пронизує поета, перед
очима якого виникають пекельні бачення, душа його з відчаю німіє. Іван Драч
вболіває за свій народ. Все це він розкриває у своїй поемі. Але поет показує не
тільки страшні картини постчорнобильського пекла, але і тих людей, які винні в
цій трагедії: тут і будівельники - розпусники без будь-яких моральних правил,
та «Маріїн-свистун» - син української матері, який виграв «станцію й атом»; тут
і псевдопатріот - пакувальник, який клявся в любові до Вітчизни, а як вибухнула
ЧАЕС, то його, наче вітром змело. Показані образи тих керівників, через яких
сталося все це. Гіркий висновок робить поет-очевидець: …за кар'єри і премії,
Немов на війні, знову вихід один: За мудрість всесвітню дурних академій Платим
безсмертям - життям молодим.
Есаулов,О. Мамо, а що це було? [Текст] / Олександр Есаулов.
- [Вінниця] : Теза, 2016. – 158 с.
Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії. Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу. Ось про ці перші, найстрашніші після аварійні дні автор і розповідає.
Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії. Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу. Ось про ці перші, найстрашніші після аварійні дні автор і розповідає.
Немає нічого
достовірнішого, аніж свідчення очевидців. Особливо, якщо ці свідчення не просто
спогади, оприлюднені за кілька десятиліть після того, як відбулися події (бо
людина здатна з часом щось збудувати), а свідчення, які зафіксовані на папері
чи плівці упродовж перебігу реальних подій. Такою, власне, є документальна
повість Юрія Зилюка «Попіл Чорнобиля»
Камиш, М. Оформляндія або Прогулянка в Зону[Текст ] / Маркіян Камиш. – К.: Нора-Друк, 2015 – 128 с. - (Серія «Мандри»).
«Оформляндія…»
– емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних
туристів-«сталкерів».
В книзі ви
не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над
істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд зсередини на явище
нелегального туризму в Чорнобильську Зону відчуження. Тут – смарагдові болота,
міліцейські засідки, і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи
нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся. Тут спроба відповісти на питання,
що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує заборонену
землю.
Книга проілюстрована
фотографіями, які зробив сам автор.
Олійник, Б.І. Сім [Текст ]: Поема / Борис Олійник.– К.: Радянський письменник, 1988.– 96 с.
Поема
присвячена пам’яті В.Кібенка, М.Ващука, В.Ігнатенка, М.Титенка, В.Тишури,
В.Правику та кінорежисеру Володимиру Шевченко.
Під полиновою зорею [Текст ]: фотонарис про
історію та культуру Чорнобильського Полісся / [авт. М. Загреба ; відп. ред. Р.
Омеляшко ; упоряд. Є. Аристов, Р. Омеляшко ; фото : М. Загреба, М. Глушко, С.
Гвоздевич та ін. ; передм. В. Скуратівський]. – К. : Сєда-стиль, 1996. – 160 c.
: фото.
Вітер
по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає.
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає.
Ці слова
Олени Матушек взяті із книги-фотонарису М.Загреби "Під полинов0ою зорею" . Фотоальбом висвітлює
Чорнобильську трагедію, яка завдала непоправного лиха Поліссю. Автори показали
Полісся, неповторність краєвидів, радощі і болі, спалах четвертого реактора
АЕС, який практично розітнув духовний світ цього прадавнього краю на дві епохи:
ДО і ПІСЛЯ Чорнобильського лиха. Книга-альбом приголомшує правдивою і щирою
розповіддю про найстрашнішу техногенну катастрофу ХХ століття та її жахливі
наслідки. Своїми відвертими фотодокументами автори засвідчують безприкладний
героїзм, громадянську мужність і християнське милосердя людей, які врятували
планету від загибелі.
Трохим, С. 1986. Чорнобильські хроніки [Текст ]: людський фактор, замовчування правди, зона
відчуження, параліч майбутнього, мутація / Сергій Трохим; ред. А. Журава. –
Брустурів: Дискурсус, 2016. – 224 с.
У книзі розповідається про те, як через об’єктиви
телекамер українських журналістів світ дізнавався, що ж реально відбувалося в
зоні відчуження. Автор не тільки торкається фактів з історії трагедії
Чорнобиля. Він доводить, що ця масштабна катастрофа стала саме тією
безповоротною подією в історії Радянської імперії, що призвела до її розпаду. Зоря Полин — прикінцевий акорд сумної
мелодії, що передує остаточному фіналу. Далі — агонія величезної країни.
У романі
«Ностальгія», відомого українського письменника В.Шкляра, досліджується сімейна
драма молодого подружжя, на тлі «інтимної» фабули. Автор порушує чимало гострих
суспільних проблем, зокрема і тих, які висвітив нам безжальний рентген
Чорнобиля. Події роману розгортаються у 80-ті, після вибуху на ЧАЕС. І, хоч
часові координати «Ностальгії» від нас віддалені, та, перечитуючи роман
сьогодні, знову упевнюєшся у дивовижному феномені: справжні тексти мають у собі
ті тайни і магію, які дозволяють їм не старіти. А ностальгія супроводжує в
цьому світі кожне покоління. Ностальгія за тим, як повинно бути в житті, а не
як є. Ностальгія як заперечення. Як погук справжності. І все це виразно
відлунює зі Шкляревої ностальгії.
Автор часто
бував у Зоні АЕС, мав численні зустрічі з учасниками „опору атомній стихії”.
Враження від побаченого, почутого лягли в основу документальної повісті.
Письменник розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків,
авіаторів, персоналу АЕС. При цьому приділяє особливу увагу причинам, що
привели до вибуху четвертого реактора.
Немає коментарів:
Дописати коментар