вівторок, 29 вересня 2020 р.

Літературний портрет-онлайн «Драматург та корифей українського театру»

 


29 вересня 2020 року виповнюється 175 років від дня народження видатного драматурга, режисера,  актора, одного з основоположників українського професійного театру Івана Карповича Карпенка-Карого. Саме він став творцем новітньої суспільної драми в нашій літературі на межі століть. Його драматургічна спадщина складається з 18 закінчених п’єс і трьох невеликих уривків, що залишилися в чернетках. Найвищого рівня він досяг у жанрі комедії. Саме сатирична комедія стала творчою стихією митця.

Працівники дитячої бібліотеки до ювілею Івана Карпенка –Карого оформили книжкову виставку – портрет «Майстер української драми».

Декілька цікавих фактів з життя відомого драматурга.

Його справжнє ім'я  -  Іван Карпович Тобілевич, псевдонім «Карпенко-Карий»  поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого - героя п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Мати драматурга була  кріпачкою-покоївкою у панів Золотницьких, аж поки її не покохав прикажчик Карпо Тобілевич і не викупив з кріпацтва. Її  дітьми були, окрім Івана, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті - ціла плеяда корифеїв українського театру.

Молодий Іван Тобілевич, скінчивши чотирикласну школу в місті Бобринці, заради шматка хліба мусив поступити в 14 років до губернської канцелярії як урядовець. Але справа українського театру не переставала хвилювати серце молодого чиновника. З Бобринця Іван Тобілевич ішов до Єлисаветграда пішки шістдесят верст, щоб побачити видатного англійського трагіка Олдріджа, який грав того вечора в трагедії Шекспіра “Отелло”.

 Атмосфера чиновництва  так гнітюче подіяла на хлопця, що той незабаром втік додому, пройшовши пішки 50 верст.

Служачи секретарем поліції в Єлисаветграді,  Карпенко-Карий був єдиним, хто рівно і приязно ставився до всіх людей, незалежно від стану і не брав хабарів. Перед його очима проходив ряд арештантів, серед яких було чимало людей, чиї долі занапастило важке життя. Пізніше вони стали героями його п'єс.

Власті вважали  Тобілевича особою неблагонадійною. 4 жовтня 1883 р. за наказом міністра внутрішніх справ його було звільнено з посади секретаря єлисаветградської міської поліції. 1884 Карпенка-Карого заарештували і заслали до Новочеркаська. Без засобів існування Іван був змушений працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню.

  Як письменник,  Карпенко-Карий дебютував у 1883 р., коли в першому номері журналу «Рада» була надрукована його повість «Новобранець». Проте надалі митець спеціалізувався в драматургії.

Карпенко-Карий був двічі одружений. Вперше одружився з Надією Тарковською, як посаг отримав родинний хутір Тарковських. Надія Карлівна народила йому 3 дітей. Через 2 роки після її смерті одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького. З Софією мав ще 2 спільних дітей.

Ні родинне життя, ні громадські справи, ні обов’язки служби ніколи не одривали серця й уваги Карпенка-Карого від театру. Український театр був його другою рідною хатою, бажаним місцем відпочинку та радості. «Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене», - так говорив драматург. Все життя драматург товаришував з Марком Кропивницьким. Вони разом були на чиновницькій службі, пізніше разом організували драматичний гурток і створили театр корифеїв. Кропивницький  учив Тобілевича грати на скрипці. Коли у 1883 р. до Єлисаветграда прибула трупа М. Старицького, вони почали активно співпрацювати на сцені: Карпенко-Карий грав у п'єсах Кропивницького, а той - у п'єсах Тобілевича.

  Іван Карпович, як і вся сім'я Тобілевичів, дуже любив Шевченка. Коли з ініціативи Марка Кропивницького було організовано аматорський гурток, однією з перших вистав була п'єса Шевченка «Назар Стодоля», де Іван Тобілевич грав Назара, його дружина  Софія Тобілевич - Галю. На честь  великого поета своїм дітям він дав імена героїв п'єси - Назар і Галя, а другу дочку назвав Ориною - іменем героїні з поеми «Невольник».

Карпенко-Карий сідав писати п'єсу, тільки повністю «виносивши» її в голові. Але коли вже сідав (здебільшого вночі), то писав «запоєм», не помічаючи нічого навколо.

Смертельна хвороба передчасно звела Івана Тобілевича в могилу. Помер він 15 вересня 1907 р. в Берліні, згодом тіло великого драматурга  було перевезено до України та поховано на кладовищі поблизу рідного хутора на Кіровоградщині5 вересня 1907 року видатний український драматург і актор помер у Берліні, куди поїхав на лікування. Похований Іван Карпенко-Карий поблизу хутора Надія. Згодом син драматурга Юрій відкрив тут літературно-меморіальний музей на честь батька.

Драматург залишив нам твори, що продовжують жити і після смерті автора. З них наступні покоління складають уявлення про письменника, його думки,  силу таланту, визначають його місце в розвитку культури нашого народу.

Цікаві факти з біографії засновника українського театру - Івана Карпенка-Карого https://tsn.ua/video/video-novini/cikavi-fakti-z-biografiyi-zasnovnika-ukrayinskogo-teatru-ivana-karpenka-karogo.html.

Іван Карпенко-Карий. Кохання і одруження з Надією Тарковською / ГРА ДОЛІ - https://www.youtube.com/watch?v=yH2VSjUAwzA&ab_channel=%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%9E%D0%9B%D0%86

Іван Карпенко- Карий. Смерть коханої дружини Надії . Частина 2 / ГРА ДОЛІ - https://www.youtube.com/watch?v=p_kPy4wgFOk&ab_channel=%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%9E%D0%9B%D0%86

Іван Карпенко-Карий. Друге одруження з Софією Сіраковською. Частина 3 / ГРА ДОЛІ - https://www.youtube.com/watch?v=HcoCTT00YEw&ab_channel=%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%9E%D0%9B%D0%86

 

Екранізація творів Івана Карпенка-Карого

 

Сто тисяч (1958) [Екранізація п'єси І. Карпенка Карого] - 

https://www.youtube.com/watch?v=zCDLDSQWHDM&ab_channel=LouisBell

''Хазяїн''. Іван Карпенко-Карий - https://www.youtube.com/watch?v=5CoMizb7A1I&ab_channel=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%A1%D0%BA%D1%80%D1%8B%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Мартин Боруля (1953) [Екранізація п'єси І. Карпенка Карого] - https://www.youtube.com/watch?v=rheujE0p7wQ&ab_channel=LouisBell

Безталанна 1966 ¦ Екранізація п'єси Івана Карпенка Карого - https://www.youtube.com/watch?v=iCjuzC1u-_c&app=desktop&ab_channel=VS-UA

 

 

 

 

неділю, 20 вересня 2020 р.

Книжкова виставка «Дара Корній – мольфарка української прози».

 Книги — це розумні думки тих, хто не забув про свій вогонь і радо ділиться зі світом теплом.(Дара Корній)

20 вересня відомій українській письменниці Дарі Корній – 50! Вона золотий письменник України.

До ювілею письменниці працівники Володимир-Волинської міської бібліотека для дітей підготовили книжкову виставку «Дара Корній – мольфарка української прози». Книги письменниці читають і перечитують, запитують у бібліотеках. Її твори відзначаються неповторним стилем, у якому українська міфологія гармонійно переплітається з реальністю.

Народилася Дари Корній (справжнє ім’я — Мирослава Іванівна Замойська) у невеликому селі Секунь на Волині 20 вересня 1970р. Закінчила середню школу в селі Княже Львівської області. Здобула вищу освіту у Львові. Стала випускницею журналістсько-редакторського відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв, але багатьом вона відома як талановита письменниця.


Дара Корній писала спочатку для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»). Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третю премію літературного конкурсу Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».

Своє псевдо Дара Корній обрала невипадково: Дариною зветься її донька, а Корній – дівоче прізвище мами. Її книжками захоплюються і дорослі, і діти. Вона любить експериментувати у жанрах та стилях. То видасть чотири книжки із сюжетом старослов’янської міфології, то збірку надприродних істот, або ж психологічний роман. У її історіях переплітається містика, історія, психологія, культурологія. Дара Корній створила унікальний український Всесвіт. Це захоплююча оповідь про знайомих з дитинства героїв – давніх протиукраїнських богів. Письменниця звертається до першоджерел – цитує «Велесову книгу», відтворює міфічний простір нашої Батьківщини. Сама авторка про свої дітища говорить так: «Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії».

Запрошуємо до нашої дитячої книгозбірні усіх поціновувачів таємничого і містичного на знайомство з книгами мольфарки слова – Дари Корній

У фондах Володимир-Волинської міської бібліотеки для дітей творчість Дари Корній представлена такими книгами:

1. Корній, Д. Гонихмарник: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 336 с.

2. Корній, Д. Зворотний бік світів: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 320 с.

3. Корній, Д. Зворотний бік світла: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 320 с.

4. Корній, Д. Зворотний бік сутіні: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 288 с.

5. Корній, Д. Зворотний бік темряви: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 320 с.

6. Корній, Д. Зірка для тебе: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 304 с.

7. Корній, Д. Зозулята зими: роман / Дара Корній, Тала Владимирова. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 368 с.

8. Корній, Д. Львівські зливи / Дара Корній // Львів. Вишні. Дощі: збірка. – Харків, 2017. – С. 7-24.

9. Корній, Д. Моє сонцесяйне Різдво / Дара Корній // Львів. Смаколики. Різдво: збірка. – Харків, 2016. – С. 7-29.

10. Корній, Д. Муза плакала / Дара Корній // Львів. Кава. Любов: збірка. – Харків, 2016. – С. 110-122

11. Корній, Д . Петрусь химородник: повість/ Д. Корній. – Київ.: Теза, 2016. – 256 с.

12. Корній, Д. Сузір’я Дів / Дара Корній. – Харків: Віват, 2018. – 288 с.

13. Корній, Д. Тому, що ти є: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. – 240 с.

14. Корній, Д. Чарівні істоти українського міфу: духи природи/ Дара Корній. – Харків: Віват, 2018. – 320 с.

15. Корній, Д. Щоденник Мавки: роман / Дара Корній. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. – 304 с.